ПОРАДИ БАТЬКАМ: ЯК ЗРОБИТИ ДИТИНУ САМОСТІЙНОЮ?

Кожного дня відбуваються зміни у поведінці малюка.  

Одночасно зі сприйняттям змінюється характер дитини, інтереси, бажання.             

 

Вже у півтора роки дитина намагається щось робити самостійно – одягати штанці, діставати з полиці іграшку. Що робить турботлива матуся? Вона одразу поспішає перехопити ініціативу. Не важливо, що вами керує в даний момент – бажання допомогти, турбота про безпеку малюка або власне нетерпіння! Результат буде однаковий – дитина втрачає шанс досягти поставленої мети, звикає бути залежною від інших людей.   

       Виховання самостійності у дитини починається з батьків, їх готовності надати малюкові можливість робити щось без їхньої допомоги.

      Перше, що треба засвоїти – яка поведінка неприпустима стосовно дітей. Це тотальний контроль над діями дитини, завершення початої нею справи, тиск, гіпертрофована опіка. У дитини є така особливість – коли її свободу обмежують, вона починає чинити опір, протестувати, не слухається. З точки зору дитячої психології, щоб навчити дитину самостійності, потрібно зробити її можливою, привабливою, необхідною.

Для цього варто зберігати терпіння й дотримуватисьпростих правил: 

     1. Заохочуйте ініціативу, дозвольте помилятися. Якщо ви збираєте малюка на прогулянку, а він наполегливо заявляє: «Я сам взую сандалики!», надайте йому свободу дій. Нехай у нього не вийде одразу, проте дитина отримає безцінний досвід. 

     2. Допомагайте самостійно вирішувати проблеми. Допомога батьків має бути своєчасною та ненав’язливою. Ваша участь доречна лише тоді, коли малюк сам пронеї попросить. Краще, якщо вона буде обмежена підказкою, порадою, що дасть можливість маляті довести розпочату справу до кінця. Радість від власних маленьких досягнень – сильний мотиватор дитячої самостійності. 

    3. Надайте дитині особисті обов’язки. Наприклад, маля може після їжі прибирати зі столу свою тарілку, складати до ящика кухонні рушники, завантажувати білизну до пральної машини. Кожний маленький обов’язок сприяє розвитку побутової самостійності, вчить дитину обслуговувати себе.

    4. Надавайте свободу. Дитина хоче сама вирішувати, що їсти? Запропонуйте декілька розумних варіантів і абсолютне право вибору.

     5. Давайте можливість побути на самоті. Коли батьки відсторонюються, перестають організовувати час малюка, він вчиться прислухатися до своїх бажань, робити самостійний вибір.

        І ще: дитина не робот, не екстрасенс. Вона не може здогадуватись, чого від неї чекають дорослі, механічно виконувати кожну вимогу. Тому, потрібно ставити перед малюком зрозумілі цілі, пояснювати їх значення, користь, показувати порядок виконання завдання.

         Виховання дитячої самостійності – заняття довге й складне. Але, повірте, коли дитина навчиться без сторонньої допомоги долати свої маленькі дитячі труднощі, її вже ніщо не зупинить на шляху до великих вершин.