Поради батькам під час карантину: Як зробити карантин цікавим

В матеріалі подано варіанти для батьків як провести час з дітьми на карантині весело і не нудно.Як правильно організувати навчання та відпочинок? Чим займатися під час карантину з дітьми, а також занотовано про основні правила під час епідемії яких варто дотримуватись ВСІМ!

Шановні батьки!

Як правильно організувати навчання та відпочинок під час карантину?

Чим краще займатися з дітьми під час карантину?

Як зробити карантин веселим для дітей?

Спільні ігри допоможуть вам стати ближче один до одного, а це є важливо! Грайте, та не забувайте про здоров’я власної дитини, дотримуйтесь протиепідемічних заходів!

• Влаштувати домашній книжковий клуб і запросити друзів сусідів на його відкриття;

• Дізнатися історію міста, в якому живеш (батьки чи дідусь з бабусею мають допомогти);

• Грати в ігри на рахунок, додавання і віднімання;

• Навчитися готувати нову страву

• Навчитися азам фінансової грамотності (як планувати покупки, рахувати решту, накопичити на щось);

• Самому зробити музичний інструмент (наприклад, калімбу);

• Грати в настільні ігри, які підвищують грамотність і тренують математичні здібності.

Влаштувати маскарад і вбиратися в костюми різних персонажів;

• Розіграти улюблену казку;

• Побудувати чарівний будинок і населити його жителями;

• Шукати скарб за підказками, захованими в схованках.

• Зробити своїми руками намиста і сережки з бісеру;

• Навчитися шити;

• Придумати, що можна зробити з картонної коробки;

• Зібрати кілька старих речей і придумати з них нову;

• Сісти на ганку чи біля вікна і намалювати те, що бачите (дерева, квіти тощо);

Малювати пальчиковими фарбами, олійними фарбами або аквареллю (і від душі перемазатися).

ДЕКІЛЬКА ПОРАД ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ ДІТЕЙ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ:

• Організуйте сніданок, вранішні гігієнічні процедури, ранкову гімнастику. Це дисциплінує дитину та допоможе зберегти режим.

• Плануйте день разом із дітьми. Розподіляйте час таким чином, щоб робота (читання, виконання завдань і вправ) та відпочинок були в співвідношенні 30-40 хв. занять /15-20хв. відпочинку. Обов'язково слідкуйте, щоб діти не залишалися надовго без активного відпочинку.

• Учіть дітей плануванню: на аркуші паперу записуйте обов'язкові справи, які треба виконати.

• Слідкуйте за графіком освітнього процесу, не допускайте відставання, адже надолужити прогаяне буде важче.

• Допоможіть вашій дитині, якщо у неї щось не виходить, підтримайте.

• Хваліть дітей за виконану роботу. Діти завжди націлені на конкретний результат.

• Провітрюйте кімнату, створіть умови для активного руху: нехай діти рухаються під музику, танцюють, роблять гімнастичні вправи, дихальну гімнастику.

• Пам'ятайте, що вчителі завжди готові поспілкуватися з вами та вашими дітьми в різний спосіб, надати консультацію чи практичну допомогу.

• Звертайте увагу на домашні завдання як навчальний інструмент до самостійності, а не покарання.

Вірус мине, карантин завершиться. Але спогади, емоції і відчуття залишаться з нашими дітьми!

Та головне, НЕ варто забувати основні правила поведінки під час карантину у зв’язку з епідемією грипу:

1. Намагатись не ходити в гості, не відвідувати громадських місць та уникати великого скупчення людей.

2. Частіше перебувати на свіжому повітрі.

3. Одягатись відповідно до погоди на вулиці та оберігати себе від переохолодження.

4. Частіше провітрювати кімнату.

5. Завжди мити руки з милом.

6. Щоденно їсти свіжі овочі й фрукти — вітаміни посилюють захисні сили організму.

ПОРАДИ БАТЬКАМ: ЯК ЗРОБИТИ ДИТИНУ САМОСТІЙНОЮ?

Кожного дня відбуваються зміни у поведінці малюка.  

Одночасно зі сприйняттям змінюється характер дитини, інтереси, бажання.             

 

Вже у півтора роки дитина намагається щось робити самостійно – одягати штанці, діставати з полиці іграшку. Що робить турботлива матуся? Вона одразу поспішає перехопити ініціативу. Не важливо, що вами керує в даний момент – бажання допомогти, турбота про безпеку малюка або власне нетерпіння! Результат буде однаковий – дитина втрачає шанс досягти поставленої мети, звикає бути залежною від інших людей.   

       Виховання самостійності у дитини починається з батьків, їх готовності надати малюкові можливість робити щось без їхньої допомоги.

      Перше, що треба засвоїти – яка поведінка неприпустима стосовно дітей. Це тотальний контроль над діями дитини, завершення початої нею справи, тиск, гіпертрофована опіка. У дитини є така особливість – коли її свободу обмежують, вона починає чинити опір, протестувати, не слухається. З точки зору дитячої психології, щоб навчити дитину самостійності, потрібно зробити її можливою, привабливою, необхідною.

Для цього варто зберігати терпіння й дотримуватисьпростих правил: 

     1. Заохочуйте ініціативу, дозвольте помилятися. Якщо ви збираєте малюка на прогулянку, а він наполегливо заявляє: «Я сам взую сандалики!», надайте йому свободу дій. Нехай у нього не вийде одразу, проте дитина отримає безцінний досвід. 

     2. Допомагайте самостійно вирішувати проблеми. Допомога батьків має бути своєчасною та ненав’язливою. Ваша участь доречна лише тоді, коли малюк сам пронеї попросить. Краще, якщо вона буде обмежена підказкою, порадою, що дасть можливість маляті довести розпочату справу до кінця. Радість від власних маленьких досягнень – сильний мотиватор дитячої самостійності. 

    3. Надайте дитині особисті обов’язки. Наприклад, маля може після їжі прибирати зі столу свою тарілку, складати до ящика кухонні рушники, завантажувати білизну до пральної машини. Кожний маленький обов’язок сприяє розвитку побутової самостійності, вчить дитину обслуговувати себе.

    4. Надавайте свободу. Дитина хоче сама вирішувати, що їсти? Запропонуйте декілька розумних варіантів і абсолютне право вибору.

     5. Давайте можливість побути на самоті. Коли батьки відсторонюються, перестають організовувати час малюка, він вчиться прислухатися до своїх бажань, робити самостійний вибір.

        І ще: дитина не робот, не екстрасенс. Вона не може здогадуватись, чого від неї чекають дорослі, механічно виконувати кожну вимогу. Тому, потрібно ставити перед малюком зрозумілі цілі, пояснювати їх значення, користь, показувати порядок виконання завдання.

         Виховання дитячої самостійності – заняття довге й складне. Але, повірте, коли дитина навчиться без сторонньої допомоги долати свої маленькі дитячі труднощі, її вже ніщо не зупинить на шляху до великих вершин.